П`ятниця, 29.03.2024, 08:15
Вітаю Вас Гость | RSS
 
Мистецтво в школі
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Категорії розділу
[11]

Наше опитування
оцінка сайту

Всього відповідей: 130


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті »

УРОКИ «ЗАРУБІЖНОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ» ЯК ОДИН З ЧИННИКІВ СТВОРЕННЯ КУЛЬТУРОФОРМУЮЧОГО ПРОСТОРУ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОКЛАСНИКА В ЗАГАЛЬНООСВІТН
УРОКИ «ЗАРУБІЖНОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ» ЯК ОДИН З ЧИННИКІВ СТВОРЕННЯ
КУЛЬТУРОФОРМУЮЧОГО ПРОСТОРУ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОКЛАСНИКА В
ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ : МЕТА, ЗМІСТ, СТРУКТУРА
Н. Г. Мінасян
Автор висвітлює причини приходу в українську педагогіку нового мислення стосовно розуміння значущості
мистецтва як потужного засобу, як перетворювальної сили у вихованні цілісної, гармонійної особистості учня і, як
наслідок цього процесу, впровадження уроків «Зарубіжної художньої культури» в програму загальноосвітньої
школи як одного з чинників створення культуроформуючого простору особистості старшокласника. Аналізуються
його мета, зміст, структура.
Автор показывает причины прихода в украинскую педагогику нового мышления относительно понимания значения
искусства как мощного средства, как преобразующей силы в воспитании целостной, гармоничной личности
ученика и, как следствие этого процесса, введение уроков «Зарубежной художественной культуры» в школьную
программу как одного из факторов создания пространства, которое формирует культуру личности
старшеклассника. Анализируются цель, содержание, структура.
Постановка проблеми у загальному виді та її зв’язок з важливими науковими і практичними завданнями
Кардинальні зміни у всіх сферах життя суспільства на початку ХХІ століття детермінують докорінних
змін, реформування української школи на засадах демократизації, гуманізації, гуманітаризації, національної
спрямованості освіти і виховання, досягнення нового рівня у вивченні базових навчальних дисциплін, які
забезпечують соціокультурне становлення молодої людини – громадянина незалежної держави. Сьогодні у всіх
сферах нашого життя поняття «культура» набуває особливого значення. Воно не сходить зі сторінок преси,
вживається у промовах політичних діячів, філософських і теоретичних трактатах. Лунають заклики до
підвищення культури спілкування, відродження національної культури. До шкільного розкладу вводяться нові
навчальні дисципліни, роль яких полягає у тому, щоб збагатити загальнокультурний світогляд учнів,
зорієнтувати їх на самостійне вирішення моральних, естетичних і світоглядних проблем.
Отже, культурологічна спрямованість навчально-виховного процесу стає провідним принципом освіти і,
як наслідок, особливого значення набувають культурологічні навчальні цикли предметів, які мають великий
естетико-виховний та духовно-творчий потенціал.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковане вирішення даної проблеми і на які
спирається автор
Така спрямованість обумовлена проблемами та протиріччями, які спостерігаються в сучасному стані
культурного простору, а саме:
- Протиріччя між накопиченим віками «золотим фондом» світової художньої культури, реальними
можливостями користування ним, і, практично, повною відсутністю потреби молоді спілкуватися з
«високим» мистецтвом, неадекватністю його сприймання. Як наслідок - губиться величезний виховний
потенціал творів мистецтва, який є одним з головних чинників у вихованні духовних якостей, моральності,
світоглядних компетентностей молодої людини.
І.О. Трухін, О.Т.Шпак наголошують на виникненні в сучасному соціумі протиріччя між загальною
тенденцією розвитку толерантності у людських стосунках і появою «конфліктної субкультури» як наслідку
недостатньо сформованої внутрішньої культури особистості. Вони вважають, що ця субкультура є «прихованим
ворогом людського щастя, оскільки завжди виступає під гаслом об’єктивної суспільної потреби в боротьбі у
надзвичайно суворому світі».[20,с.9].
- Антиособистісний характер сучасного соціуму: посилення технократичних тенденції, спрощення й
примітивізація емоційного життя людини, девальвація художніх цінностей, а саме: зміст радіо- та телевізійних
програм спрямований, в цілому, на розваги, аудіо- та відеопродукція тримають курс на виховання «високих»
смаків, світові музичні шедеври лунають з мобільних телефонів замість сигнальних дзвоників, великого Петра
Чайковського «заливають» окропом у бездарній рекламі про чай «Лісма», діти знайомляться з шедеврами
образотворчого мистецтва з обгорток цукерок. Цей процес породжує зневаження світового досвіду, вбиває
духовне начало дитини, спустошує її душу, знецінює значення впливу на формування особистості
перетворювальної сили мистецтва. Все це зумовлює «втечу духу» (В.Панченко)[16,с.2], «вмирання почуття
емпатії» (В.Мартинов) [11,274], «високий рівень морального нігілізму» (В.Лісовий)[10,с.7], «драму сучасної
соціокультурної ситуації в Україні» (І.Зязюн) [6,с.3].
- Розрив соціальних та культурних циклів, як наслідок, на думку О. Калашнікової, - «глибока людська
депресія».[8,с.10]. Для людини - це справжня драма. Вченими знайдено термін для визначення цього явища –
«психологічне оніміння» (Л. Гуревич) [4,с.332].
1
Актуальним є спостереження Н. Є. Миропольської про проблему стандартного сприйняття художніх
образів в мистецтві, яке породжує стереотипність власних думок, висловлювань, почуттів, взаємин між
людьми. Цей процес, на її думку,небезпечний тим, що «часто виключає альтернативний погляд, альтернативну
точку зору і веде до упередженої думки, а іноді – до психологічного тиску, насилля» [ 15,с.60].
На думку Г.Д. Шкарлупіної, людство на межі століть повинне переусвідомити світ в його цілісності й
взаємозв’язку. Підсилення інтеграційних процесів в сучасному соціумі висуває проблему підготовки молодої
людини до життя в умовах нової цивілізації, яка «базується на пріоритетах цінностей людської культури та
моралі» [28,с.9].
Виділення раніше не вирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття
Вважаємо, що проблема подолання цих протиріч може бути дуже актуальною в створенні
культуроформуючого простору особистості старшокласників в загальноосвітній школі і вважаємо за
необхідність своєчасного вивчення й розв’язання зазначених суперечностей. Це може бути підґрунтям для
визначення мети подальшого розвитку педагогічної теорії та вдосконалення освітньої практики.
Формування цілей статті (постановка завдання)
Мета статті - визначити роль уроків «Зарубіжної культури» в розв’язанні проблеми створення
культуроформуючого простору особистості старшокласника. Різні аспекти цієї проблеми висвітлювались у
працях Л. Аристової, Е. Бєлкіної, Л. Кондрацької, Л. Масол, Н. Миропольської, О. Оніщенко, О. Шевнюк, О.
Щолокової. Але ролі «Зарубіжної художньої культури» як одного з чинників у створенні культуроформуючого
простору особистості старшокласника в сучасній школі приділено недостатньо уваги.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів
Ефективним джерелом протистояння вищезазначеному стану має стати на начальному етапі
життєустрою людини сучасна загальноосвітня школа, її культурологічний виховний потенціал. Арсеналом же,
яким володіє вона, є,передусім, предмети естетичного циклу: «Художня культура», «Естетика»,«Мистецтво»,
«Музика», «Образотворче мистецтво», які мають за мету використання сили дії різних мистецтв в їх комплексі
для формування особистості учнів, їхніх ідейно-моральних переконань, естетичної вихованості, допомогти
молодим людям орієнтуватися в складних проблемах сучасної культури. Адже це становить світогляду та
життєвої позиції.
Аналіз стану сучасної української школи висвітлює проблему відсутності належного, цілісного,
всебічнорозвинутого, культуроформуючого простору, який створюється, в першу чергу, предметами
естетичного циклу, а також українською та зарубіжною культурою,історією, позакласною, гуртковою,
позашкільною роботою. Практика засвідчує, що чим менший відсоток має мистецтво в процесі формування
особистості, тим нижчий рівень культури суспільства в цілому. Так,викладання «Музичного мистецтва»
закінчується у 8 класі, «Образотворчого мистецтва» - у 7 класі. «Мистецтво», «Художня культура», «Естетика»
викладаються тільки у класах художньо-естетичного профілю (що є рідкістю в загальноосвітніх школах) та в
тих, які беруть участь у Всеукраїнському експерименті «Художньо-естетична освіта і виховання учнів
загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів». Н. Миропольська зазначає,
що і «філософи в своїх естетико-виховних розвідках звертають увагу на те, що художня культура в усьому
різноманітті її «мов» і форм практично відсутня в освіті як її необхідна складова» [15,с.56].
Для порівняння - в російських школах цикл культурологічних дисциплін становлять естетика, етика,
світова художня культура, історія світових релігій, культурологія, музика, образотворче мистецтво.
«Зарубіжна художня культура» 11-й клас – це складова частина навчальної програми «Художня
культура» - автори Л. Масол, Н. Миропольська [22 ,с.184-230], на яку ми спираємося в своєму дослідженні і яка
проходить експериментальну апробацію. Програма є складовою галузі «Естетична культура» і складається з
трьох змістових ліній: «Художня культура» - 9-й клас, «Художня культура України» - 10-й клас. «Зарубіжна
художня культура»- 11-й клас. Це молода дисципліна, яка знаходиться на самому вістрі проблем сучасної школи.
Практика доводить, що саме цей предмет здатний знайти відповіді на гострі питання сучасності, а саме: як
підсилити творчу енергію людини, як подолати тенденцію «манкуртизму» (В. Мартинов) [11,с.7], як
розпорядитися суспільству своєю стрімко зростаючою науково-технічною потужністю. «Художня культура» - це
предмет мистецтва, де все визначається законами самого мистецтва. В цьому його унікальність.
Науково-педагогічне обґрунтування необхідності введення курсу «Зарубіжна художня культура» до
програм загальноосвітніх шкіл залежить від усвідомлення сучасною педагогічною наукою того, що являє собою
феномен «художня культура» в цілому та її роль в сучасному соціумі.
Йдеться, насамперед, про результати наукового аналізу філософами – естетами процесу виокремлення
художньої культури із загального культурологічного простору як важливої складової зі своїми специфічними
можливостями у вихованні цілісної особистості. Зараз цілковито очевидно, що художня культура – це
своєрідний індикатор відображення різних форм людського буття. По тому, в якому стані перебуває вона, який
характер притаманний творам мистецтва, можна зробити висновок про стан духовного життя тієї чи іншої
епохи.
2
Вивчення та аналіз сучасної наукової літератури свідчить про те, що інтерес, і чималий, до художньої
культури виник тільки в 80 – 90-х роках ХХ століття (Л. Блохина, Т. Вазинська, В. Верещагін, Ю. Горбань, Н.
Грибуліна, Б. Еренгрос, М. Закович, І. Зязюн, М. Каган, О. Калашнікова, С. Клапчук, Л. Коган, В. Костомаров,
Л. Левчук, І. Ляшенко, В. Мартинов, Г. Мєднікова, В. Остафійчук, О. Семашко, В. Смирнова, М. Федоровський,
О. Шевнюк).
Питання «художнього» існувало в історії цивілізації ще з прадавніх часів, але художня культура як
дефініція була сформульована в останній треті ХХ століття.
В етимологічному значенні поняття «художній» веде початок від прадавніх часів. Первинно воно
запозичене з готської мови - handags –мистецький, спритний – ручний, від handus – рука [26,с.483]. Давні
слов’яни надали цьому слову власного значення, вклавши в нього всі відтінки свого творчого набутку. Таким
чином в мовленні з’явилося слово «художній», тобто рукотворний, або вироблений руками митця.
Слово «художність» сучасними науковцями трактується як міра естетичної цінності твору
мистецтва, ступінь його довершеності.[11, с.274].
У довідковій літературі 50-60-70-х років минулого століття ми не знайдемо визначення художньої
культури як дефініції. Вперше воно з’явилося в 1978 році в довідковому посібнику Л.Дорогової
«Художественная культура. Понятия, термины» - художня культура – сукупність процесів і явищ духовно -
практичної діяльності зі створення, розповсюдження, засвоєння творів мистецтва або матеріальних
предметів, які мають естетичну цінність[21,с.9].
В. Костомаров, Е. Верещагін, В. Морковкін у своїх наукових працях спираються саме на це визначення
[25,с.14].
У Радянському енциклопедичному словнику–1989 р. дається визначення поняття художня культура,
але в контексті специфічної сфери діяльності людини поряд з культурою праці, політичною культурою [19,
с.678,1481]. В словнику «Естетика» в цьому ж 1989 році з’являється ґрунтовне, змістовне визначення поняття
художня культура [29,с.168].
В. Біблер, аналізуючи стан сучасного сьогодення, наголошує на зміщуванні епіцентру людського буття
до полюса культури [1,с.3]. Цікавим є його тривимірність у визначенні культури. Саме в третьому (перш –
спілкування на межі культур, друге – можливість самодетермінації) він наголошує основою всіх «зрізів» і
«проекцій» ідей культури сферу творів «как неделимых единиц бесконечного культурного бытия»[1,с.298]. Саме
твір для нього є відповіддю на питання: що означає «бути в культурі, спілкуватися в культурі,
самодетермінувати свою долю в напруженнях культури, народжувати в культурі світ уперше» [1,с.290].
А. Бичко проголошує прихід «нової культурної реальності» [2,с.387]. Новина, на думку філософа,
полягає в складанні нових відносин між учасниками культурного життя, між митцем, публікою, критикою,
громадcкістю. Це пов’язується з появою нових естетичних потреб, «які породжують нові естетичні відносини,
сприяють зміні рівня естетичної свідомості» [2,с.389].
Б. Еренгрос художню культуру ототожнює з мистецтвом, його потенціальними можливостями і
здатністю «створювати навколо себе «культурне поле» [14,с.17].
М. Кордон формулює поняття художня культура як «культура виробництва, культура його
розповсюдження, пропаганди, культура його сприймання, розуміння, насолоди мистецтвом, нарешті, культура
естетичного виховання» [9,с.19].
В. Панченко, аналізуючи художню культуру, дає оцінку художнім творам як таким, що мають
перетворювальну силу: «Він (твір) є часткою художнього життя, в якому займає своє місце і зберігає вартість як
певний аспект естетичного перетворення дійсності» [16,с.2].
О. Шевнюк в художній культурі важливим вбачає не твори культури в їхній часовій послідовності, а
«людину в її суперечливій цілісності з різними принципами осмислення основ власного буття» [27,с.8] і
пропонує виявляти домінуючі смисли культури, навколо яких буде розгортатися її простір. «Такі домінанти
творять цілісність культурного світу, визначаючи спільні й пріоритетні способи розуміння й переживання
дійсності» [27,с.17].
Як бачимо, на даний момент художня культура розглядається сучасними науковцями як духовно-
художнє, відносно самостійне та цілісне явище в духовній культурі суспільства.
Структура художньої культури включає три основні елементи, які забезпечують її функціонування:
виробництво, розподіл та вживання художніх цінностей – творів мистецтва.
Л. Дорогова виокремлює п’ять функцій, завдяки яким реалізуються її дійовий характер і відносна
самостійність: естетичну, пізнавальну,виховну, ідеологічну, комунікативну [21,с.12-14] і дає їм змістовне
обґрунтування. В контексті дослідження нас цікавить саме естетична та виховна функції. Естетична –
пов’язана з емоційно-чуттєвим характером мистецтва, з його здатністю давати духовну насолоду, бентежити,
викликати стан «катарсису». Виховна - ґрунтується на здатності художньої культури формувати духовний світ
людини, впливати на її розум, почуття, волю відповідно до тих чи інших суспільних ідеалів. [21,с.13].
Завдяки такій поліфункціональності художня культура здатна активно впливати на соціальні процеси,
3
які відбуваються в суспільстві,формувати і виховувати соціальні почуття особистості.
Ядром художньої культури є мистецтво з особливостями його впливу на суспільство в цілому і на
особистість зокрема.
Художня культура має кінцевий об’єкт своєї дії – духовний світ кожної окремої особистості, тому
механізми її засвоєння носять соціально-індивідуальний характер. Головними засобами, за допомогою яких
здійснюється процес соціально-індивідуального опанування художньої культури, є естетичні ідеали, естетичні
вкуси, почуття та потреби.
Таким чином, наше дослідження підводить до висновку стосовно того, що художня культура
створюється історично в контексті розвитку суспільства й розширення сфери художньої діяльності і, як
наголошує Б. Еренгрос, «залишається відкритою системою, яка вбирає в себе нові форми та види творчості»
[13,с.16]. Треба зазначити, що і в педагогіку, нарешті, прийшло розуміння глибинної специфіки мистецтва:
«Доти, поки ми розуміємо мистецтво як звичайний засіб інформації, - зазначає М. Каган, - ми не можемо
зрозуміти дійсно могутню перетворювальну силу мистецтва і не можемо використовувати цю
могутність»[7,с.28-32]. У педагогіку прийшло розуміння значення сили мистецтва в сфері спілкування людей:
«Сфера реального спілкування обмежена у кожної людини емпірично, - підкреслює М. Каган,- а сфера
художнього спілкування безмежна. Тому, коли ми використовуємо мистецтво в цьому прямому призначенні, то
великі цінності культури стають цінностями кожного, робляться його пристрастю, його життєвим пафосом, його
життєвою позицією» [7,с.30].
Отже, введення художньої культури в програму загальноосвітніх шкіл як навчального предмета
«Художня культура» обумовлене приходом розуміння глибинної специфічної функції мистецтва в естетико-
виховному процесі старшокласників, а саме – розширення життєвого досвіду учнів новим, додатковим, хоча і
ілюзорним, досвідом «життя в мистецтві», переживанням «художньої реальності», як називає сьогодні
естетика утворене мистецтвом ідеальне подвоєння реального буття людини в світі [7,с.30].
При вивченні та аналізі програм з «Художньої культури» різних авторів наголошуємо на проблемі
відсутності єдиної точки зору на постанову головної мети цього курсу. Так, білоруськими науковцями акцент
робиться на навчальних завданнях: вивчення найважливіших граней естетичної творчості, оволодіння системою
ціннісних орієнтацій, в основі яких лежить «здатність людини відрізняти одвічне від тимчасового» [11,с.6].
Українські автори О. Щолокова і Л. Ващенко більше опікуються проблемами змісту програмного матеріалу
[18,с.3]. Власне виховний аспект їхньої програми залишається недопрацьованим. Вважаємо, що смисл
компонент має бути врівноваженим з виховним. Л. Масол і Н. Миропольська в своїй програмі [22, с.184]
роблять акцент на виховних завданнях. Не давати знання ( це й так певна річ), а піклуватися про виховання
гідного внутрішнього світу людини, розвивати його почуття, мислення, формувати особистість старшокласника
засобами мистецтва.
Зміст її, принципи побудови, методична система викладання у передумові мають за мету:
 особистісний художньо-естетичний розвиток учнів;
 формування в учнів світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури;
 виховання потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні учнів у процесі опанування
української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини [17,с.2].
Смислова лінія «Зарубіжна художня культура. 11 клас» (автор Н. Миропольська) являє собою вершину
культурологічної піраміди шкільних предметів «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»,
«Мистецтво», «Художня культура», «Художня культура України». Це своєрідна художньо-світоглядна
кульмінація шкільної освіти. Вона поєднується з курсом «Українська художня культура» на засадах
компаративістики: «Україна – Європа, Україна – Світ». Такий варіант уможливлює посилення виховного
потенціалу курсу завдяки впровадженню полікультурної складової та одночасного збереження національно-
виховних пріоритетів. У такий спосіб забезпечується цілісність загальної мистецької освіти, її поліхудожність
та інтегративність, що обґрунтовано як важливі інноваційні принципи в Концепції художньо-естетичного
виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах [12].
Викладання предмета ґрунтується на:
 сформованому у свідомості старшокласників у попередніх класах інтегральному погляді на цілісну
художню картину світу;
 усвідомленні фундаментального зв’язку усіх видів мистецтва з життям.
Мета курсу «Зарубіжна художня культура» - закріпити, удосконалити, «відшліфувати» одержані у
попередніх класах знання щодо спільності художньої мови, різних аспектів порівняння та взаємодії різних
елементів видів мистецтва, фактів, явищ, понять, термінів на новому художньому матеріалі. На думку
В.Лісового, «первинним має бути принцип введення учня у самобутні культурні світи, усвідомлення їхньої
цінності і виховання на цій основі толерантного ставлення до інших культур і націй» [10,с.334].
Гіпотетично в учнів 11 класу повинне бути сформоване уявлення про єдність універсальних художньо-
4
естетичних категорій – «ритму», «контрасту», «симетрії», «композиції», «інтонації», «розвитку» тощо.
Зміст програми курсу систематизовано за видами мистецтва на матеріалах світових взірців. Змістовне
наповнення тем базується на «децентралізації»: всім видам мистецтва, всім культурним регіонам віддано
належне, «без примату одного над іншим» [15,c.21]. Теми в розділах розташовані за видовим, або регіональним
принципами, а художній матеріал в темах - за видовим, жанровим, або за принципом історизму. Наприклад: в
четвертому розділі «Кіномистецтво» теми розташовані за регіональним принципом: «Європейське
кіномистецтво», «Кіно США», а в темі №7 «Російський живопис» першого розділу «Візуальні мистецтва» в
основі – жанрово-історичний: «Історичний живопис» (Репін, Суріков, Васнєцов); «Пейзажний живопис»
(Левітан); «Портрети В.Сєрова»; «Геній М. Врубеля».
Специфіка предмета «Зарубіжна художня культура» полягає в тому, що змістовне наповнення тем
створює умови для виходу за рамки національної ментальності, зіставлення та порівняння «свого» та «іншого»,
що формує у випускника школи переконання необхідності єдності культурного розмаїття, братерства людей,
які, за словами авторів програми, «здатні примножувати й цінувати духовний світ інших країн та народів»
[ 23,с.190].
Змістовне наповнення тем передбачає формування в учнів:
- ціннісносмислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних та інформаційних компетенцій, що
досягається вивченням шедеврів мистецтва різних епох і народів;
- комунікативних, творчо-діяльнісних і самоосвітніх компетенцій, що передбачає оволодіння досвідом
самостійної творчої діяльності, сприймання цієї діяльності як невід’ємної частки свого життя [17,с.2].
Ядром уроку є мистецтво, що передає й «програмує» особистісне ставлення до світу, опанування його,
уможливлює олюднення особистих почуттів учнів. У змісті предмета урахована якість мистецтва відкривати
для учнів нові смисли, тому він сформований з урахуванням психологічних особливостей старшокласників, а
саме: втрата зовнішніми орієнтирами своєї ваги, руйнування авторитетів, критичний перегляд, переоцінка норм
поведінки, оволодіння особистісними пізнавальними процесами: сприйняттям, увагою, пам’яттю, уявою,
мисленням, підпорядковуючи їх завданням діяльності. І. Трухін і О. Шпак зазначають, що саме в цьому віці
«увага все частіше стає постдовільною. Зростає роль словесно-логічного запам’ятовування. Дослівне
заучування непопулярне, учні користуються планами, схемами, конспектами» [20,с.332]. Вони вже свідомо
переходять до скорочених, схематичних орієнтовних основ аналітико-синтетичного мислення, спостерігається
високий рівень узагальнення і абстрагування, схильність до причинного пояснення явищ, аргументування,
доведення, зв’язування матеріалу в систему. Учні прагнуть до самостійності суджень.
У цьому віці виразно постає потреба у формуванні світогляду. Загальний потік духовної активності в
юнацтві спрямований на побудову внутрішніх орієнтирів поведінки, на пошуки універсальних моральних
принципів, на формування особистої системи цінностей.
Структура змістової лінії являє собою струнку систему розташування видів мистецтва на основі
рівноваги, рівнозначності кожного з них, хоча вона і породжує ефект «калейдоскопічності». Незважаючи на це,
така структура забезпечує умови для безпосереднього спілкування з «мистецькими домінантами» [5,с.18]
кожного культурного регіону світу, історичного періоду, їхньою гармонійністю та самобутністю, розвиває
здатність до емоційних переживань, вміння сприймати художні твори, визначати їх зв’язки із суспільними
рухами, активну роль у житті людини.
Орієнтовні практичні завдання до тем спрямовані на формування потреби у спілкуванні з творами
мистецтва, розвиток творчих здібностей та розширення їхнього внутрішнього досвіду, наповненого
особистісним смислом. Учитель може їх змінювати, але не відходити від контексту теми, що вивчається [17,с.2].
Треба розуміти важливість виконання таких завдань: без творчої діяльності урок мистецтва перетвориться на
урок історії мистецтва. Резервний час - на тематичне оцінювання, регіональний компонент, узагальнення
розділу (теми), відвідування виставок, музеїв тощо.
Організація навчально-виховного процесу на уроках «Зарубіжної художньої культури» має певні
особливості, а саме:
 розуміння мистецтва як творчого процесу співпереживання та інтерпретації, що носить активно
діалогічний характер. Саме «діалог культур» [1,с.22] дає змогу особистості не тільки прилучитися до
загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися у світі культури, включитися в її творення,
удосконалюючи власний духовний світ;
 панування на уроці атмосфери святковості, гармонії й доброзичливості, що сприяє передачі аури
творців мистецтва та викришуванню іскри емоційної позитивної енергії, яка отримується тільки в
мистецтві;
 комунікативна виразність педагога, аби учні не тільки розуміли, а й позитивно сприймали як мовлення
учителя, так і паралінгвістичний контекст мови та елементарно володіли цим мистецтвом самі;
 розвиток в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в
спроможності самостійно вирішувати завдання [17,с.3].
5
Висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямку
Висновком статті є факт необхідності негайного впровадження смислової лінії «Зарубіжна художня
культура» в практику сучасної школи, оскільки вона остаточно підготовляє молоду людину до процесу, який
характеризує сучасне суспільство, а саме «динамічний перехід творів мистецтва зі сфери потенціального буття
культури в сферу активно діючих цінностей» [3,с.3]. Впровадження цього предмета у практику
загальноосвітньої школи зробить свій вагомий внесок у вирішення проблеми подолання тенденції роз’єднання
людських душ, призупинення обміну культурними цінностями, які «прирікають на німоту, які ставлять під
загрозу ідею братерства людей як природного явища» [24,с.7], а головне, зробить свій внесок у створення
культуроформуючого простору особистості старшокласника в сучасній українській загальноосвітній школи.
Література
1. Библер В.С. От наукоучения – к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век. –
М.: Политиздат, 1990.-413 с.
2. Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К.: Либідь,1992.-392 с.
3. Волкова Е.В. Произведения искусства в мире художественной культуры. /Монография/– М.: Искусство,
1988. – 240 с.
4. Гуревич Л.С. Культурология. Учебник для вузов. – М.: Проект, 2003. – С.336.
5. Експериментальна програма «Художня культура світу» (10-11класи) /Автор програми
Н.Миропольська // «Мистецтво та освіта».– 1999. - №1. – С. 18-25.
6. Зязюн І. Культура в контексті політики та освіти // «Мистецтво та освіта». – 1998. - №2. – С.2-8.
7. Каган М. Роль и взаимодействие искусств в педагогическом процессе // «Музыка в школе». – 1987. -
№4. – С.28-42.
8. Калашнікова О.Л. Українська та зарубіжна культура. Лекції.-Дніпропетровськ.: АМСУ, 2003 - Ч.І,ІІ. –
202 с.
9. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура:Курс лекцій.– Київ:ЦУЛ,2003.-508с.
10. Лісовий В.С. Культура – ідеологія – політика. – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 1997. – 352 с.
11. Мартынов В.Ф. Мировая художественная культура.-3-е изд., стереотип.-Минск: Тетра Системс, 2000.-
287 с.
12. Масол Л. Концепція художньо-естетичного виховання учнів в загальноосвітніх навчальних установах //
Педагогічна газета. – 2001.-№13.-С.6-7.
13. Мировая художественная культура : Учебное пособие / Колл. авт.: Б.А.Эренгросс, В.Р.Арсеньев,
Н.Н.Воробьев и др.; Под ред. Б.А.Эренгросс. – М.: Высш. шк., 2001. – 767 с.
14. Мировая художественная культура : Учеб. пособ. для студ. вузов /Под ред. Б.А. Эренгросс.-2-е изд.,
перераб. и доп. –М.: Высшая школа Т.1: Б.А.Эренгросс, Е.А.Ботвинник, В.Е. и др.-2005.- 445 с.
15. Миропольська Н.Є. Формування художньої культури учнів загальноосвітньої школи засобами
мистецтва слова. Дис. … д-ра пед. наук: 13.00.01 /Інститут проблем виховання АПН України. – К., 2003.
– 414 с.
16. Панченко В. Естетика в сучасній культурі //«Мистецтво та освіта». – 1997. - №2. – С. 2-4.
17. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Художня культура» (9 – 11кл.) / Укладачі Масол
Л.М., Миропольська Н.Є. // «Мистецтво та освіта». 2006. - №1. – С.2-6.
18. Світова художня культура /Укл. О.П.Щолокова, Л.М.Ващенко.-К.:ІЗМН,1997.–48 с.
19. Советский энциклопедический словарь/Гл. ред. А.М.Прохоров.-4-е изд. – М.: Сов. энцик., 1989. –
1632с., ил.
20. Трухін І.О., Шпак О,Т. Основи шкільного виховання: Навч. посібник.-Київ: «Центр навчальної
літератури», 2004.-368 с.
21. Художественная культура: Понятия, термины. - М., 1978. /Сост. к. философ. н. Л.Н.Дорогова/.205 с.
22. Художньо-естетичний цикл: Програми для загально-освітніх закладів. 5-11 класи. – Київ: Ірпінь, 2005. –
235 с.
23. Художня культура світу: Арабо-мусульманський, африканський, індійський, далекосхідний,
латиноамериканський північноамериканський культурні регіони: Навч. посіб./Н.Є.Миропольська,
Е.В.Бєлкіна, Л.М.Масол та ін.; За ред. Н.Є.Миропольської. – К.: Вища шк.., 2003. – 191с.:іл..
24. Художня культура світу: Європейський культурний регіон: Навч. посіб. / Н.Є.Миропольська,
Е.В.Бєлкіна, Д.М.Масол, О.І.Оніщенко. – К.: Вища шк.., 2001. – 191с.:
25. Чернявская Т.Н. Художественная культура СССР: Лингвострановедческий словарь / Под ред.
Е.М.Верещагина, В.Г.Костомарова. М.,1984.-360 с.
26. Шаинский и др. Краткий этимологический словарь рус. яз. Пособие для учителя. Изд. 2-е, исп. и доп.
Под ред. чл.-кор. АН СССР С.Г.Бархударова. М., «Просвещение,» 1971. – 542 с.
6
27. Шевнюк О.Л. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. – К,: Знання-Прес, 2003.
– 277 с.
28. Шкарлупина Г.Д. Методика преподавания предметов культорологического цикла /Г.Д.Шкарлупина. –
Ростов н/Д.: Феникс,2005. – 252 с.
29. Эстетика: Словарь/ Под общ. ред. А.А. Беляева и др. - М.: Политиздат, 1989. – 447 с.
7
Категорія: | Додав: viza-ok (29.04.2011)
Переглядів: 3083 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

.
Форма входу

Друзі сайту

Пошук


Copyright MyCorp © 2024

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz