3.2. Художня культура Західної Європи ХVІІ століття
Паска О.П., учитель музики загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 м. Білої Церкви
Мета уроку: 1. Ознайомити учнів з умовами формування художньої культури Західної Європи ХУІІ сто¬ліття, основними видами мистецтва та їх особливостями. 2. Розвивати вміння аналізувати й узагальнювати матеріал. 3. Порівнювати, оцінювати твори мистецтва. 4. Розвивати навички самостійної дослідницької роботи, спілкування з аудиторією. 5. Сприяти усвідомленню загальнолюдських культурних цінностей. Тип уроку: комбінований, урок введення в тему. Вид уроку: урок-екскурсія. Обладнання уроку: репродукції картин Рембрандта, Караваджо, Рубенса, Хусеппе де Рібера, Дієго Веласкеса; аудіо записи творів Й.С.Баха; фрагменти відеофільму "Вічне місто"; поезії Андреас Грифіуса. Методи: 1. Словесні (лекція, бесіда, робота з книгою, пояснення); 2. Наочні (ілюстрування, демонстрування); 3. Практичні ( частково – пошукові, пояснювально – ілюстративні). Принципи: систематичності, доступності, природовідповідності, наочності.
Хід уроку
Епіграф Скінчиться все, мине...Світи промчаться мимо... Лишиться геній твій , як сонце незгасимий.
Учитель. Сьогодні ми ознайомимось із світом художньої культури, однієї з найбільш грандіозних епох у всій історії людства. Знаходячись між епохою відродження, яка обіймала майже три століття, і епохою Просвітництва – ХVІІІ ст., вона не поступається їм ні в своєму історичному значенні, ні у кількості великих художників, композиторів та їх безсмертних шедеврів. ( Звучить фрагмент фуги ре мінор Й. С. Баха.) Щойно прозвучав фрагмент ре мінорної фуги геніального композитора того часу, по роках якого ми сьогодні здійснимо нашу подорож. Слухаючи цю музику, на ваш погляд, який образ людини постає перед вами? (Відповіді учнів.) Так. Перед нами постає образ вольової, мислячої людини, яка проходить розгубленість, розпач, яка має внутрішній світ і шукає своє місце у Всесвіті. Поворот від світогляду людей доби Ренесансу (Відродження) до світосприйняття ХVІІ сто¬ліття – це перехід від безмежної віри в можливості людини, її волі, досконалості – до низки розчарувань, а далі – розгубленості та розпачу, а відтак – до нового розуміння ролі людини та її призначення, що інколи не поступається величчю самому небу. Виникнення нового поняття про людину є наслідком нового погляду на світобудову. Географічні відкриття, кругосвітні подорожі, спостереження за рухом небесних тіл, винаходи телескопу та мікроскопу спрямували розум людини ХVІІ століття на безкінечно далеке та безкінечно мале. Спираючись на ваші знання я прошу вас назвати імена тих вчених, які сприяли виникненню нового світогляду. (Відповіді учнів.) Так, це Копернік, Галілей, Кеплер довели, що земля не є центром Всесвіту, а є лише одним із небесних тіл, яких у всесвіті безліч. Враження від цього віддзеркалено у вірші поета німецького бароко Андреас Грифіуса (16160-1664) "До портрета Коперніка". О тричі добрий дух! Керманичу великий! Ні темна ніч віків, ні острах злоязикий, Ні заздрість, ні обман здолати не змогли Твій розум, що пізнав одвічний рух землі. Численних псевдовчень відкинувши сміття, Ти зрозумів закон космічного буття Наука вирвалася із тенет пітьми, Бо обертаємось навколо сонця ми. Зусиллями видатних вчених Ньютона, Декарта, Лейбніца – були вироблені математичні методи, котрі дозволили з великою точністю визначати різні явища та проводити відповідні розрахунки, що раніше здавалось неймовірним. У ХVІІ столітті з’явились філософські трактати Френсіса Бекона, Бенедикта Спінози, роздуми Паскаля, котрі позитивно вплинули на творчу думку європейських митців. Отже, відбулися значні зміни в західноєвропейському культурному процесі, ознакою яких стала поява двох головних творчих напрямів – бароко і класицизму. Більшість західноєвропейських дослідників схильні називати все ХVІІ ст. "добою бароко". Стильові форми бароко називали загадковими, трохи екзотичними. Дехто вважає, що слово "бароко" має португальське коріння, дехто веде його родовід від назви логічної фігури, яка означає химерне, дивне, те, що протирічить здоровому глузду. А є такі дослідники, котрі вперто шукають зв’язок з назвою перлини, що має дивовижну форму. Майстри ж високого італійського бароко назвали свій стильовий напрям " великою манірою" (походить від італійського maniera – образ дії, спосіб, прийом ). Відмінності шедеврів бароко від творів Ренесансу, в першу чергу можна спостерігати в архітектурі. Яскравим прикладом є культові та світські споруди, що з’явились в ХVІІ столітті у "вічному місті" Римі. Подивіться на цей слайд. Перед вами церква Сан Карло алле Куатро Фонтане (1665-1667) у Римі, архітектор Франческо Барроміні. Хвилеподібну стіну фасаду церкви порівнюють з яблучною скоринкою, яку висушили в печі. Хвиляста стіна – великий винахід Барроміні: неповторна гра світла й тіні, що є наслідком криволінійного обрису, створює враження легких коливань елементів декору. Здається, ось-ось і вони полинуть, мов хмари, а всі фігури янголів, котрі невідомо як тримаються за стіну, розправлять крила і здіймуться у височінь неба. Церква Сан Карло є мініатюрним символом архітектурного бароко. Бароко славився водограями (водяними каскадами, що шлейфами падали вниз). У поєднанні з химерними скульптурами (морськими божествами - тритонами) створювали фантастичне враження. Одним із найвідоміших у Римі є Фонтан Чотирьох рік (1648-1645), який подарував місту талант відомого художника італійського бароко – Лоренцо Берніні. Безумовно, категорії барочної естетики: "краса", "декорум", "великий стиль" найкращим чином були відображені в архітектурі й скульптурі італійських міст. Але це вже тема нашого наступного уроку. А зараз я вам пропоную переглянути фрагмент відеофільму "Вічне місто".
Cинхроністична таблиця до теми художня культура ХVІІ ст.
Історичні події Наука і філософія Література, музика, театр Архітектура, образотворче мистецтво 1 2 3 4 1603 – початок прав¬ління династії Стю¬артів в Англії 1604 – Ф.Бекон "Нова Атлантида" 1603 – Шекспір "Ко¬нец – делу венец" 1605 – Сервантес "Дон Кихот" 1606 – Шекспір "Ко¬роль Лир" 1603-1606 – Кара¬ваджо "Мадонна ді Лорето" 1606 – народився Рем¬брандт 1610 – помер Кара¬ваджо 1610 – вбито фран¬цузького короля Генріха ІV Початок царювання Людовіка ХІІІ ( до 1643 року) 1609 – Галілей вперше використав Підзорну трубу для вивчен-ня небесних тіл 1610 – Рубенс "Воздвиження хреста" 1611-1614 – Рубенс "Зняття з хреста. 1618 – початок тридцятилітньої війни (до 1648 року) 1622 – народився Мольєр 1623 – нар. Б.Паскаль 1619-1620 Рубенс "Ви¬крадення дочок Левкіппа". 1623 – Дж.Берніні "Давид" 1628-1629 – війна з гугенотами У. Гарвей –Анато-¬мічне дослідження про рух серця і крові у тварин" 1633 – Галілея від¬данно до суду інквізиції 1627 – Пуссен "Смерть Германіка" 1630 – Сурбаран "Хрис¬тос і Бого¬матір" 1632 – народився Я.Вермер Делфт¬ський 1634-1667 – Ф.Барро¬міні Церква Сан Карло алле Куатро Фонтане 1635 – початок війни Іспанії із Францією (до 1659 р.) 1636 – принцип від¬нос¬ності Галілея 1637– у Венеції відкрився перший загальнодоступний театр 1635 – Рубенс "Вірсавія" 1640 – відділення Португалії від Іспанії 1639 – помер Т.Кам¬па¬нелла (нар. 1568) 1640 – Рембрандт "Ночной дозор" 1640 – помер Рубенс (нар. 1577) 1648 – закінчення Тридця¬тилітньої Війни 1646 – народився Г. В.Лейбніц (мате¬матик, філософ) 1648 – Пуссен "Пейзаж з Полі¬фемом"1648-1655 Берніні, "Фонтан Чотирьох рік" у Римі 1649 – страта англійського Короля Карла І (січ.) 1650 - помер Декарт (нар. 1596) 1650 – Веласкес "Портрет Інокентія Х" 1656 – Веласкес "Ме¬ніни" 1658– смерть Кром¬веля 1660– народився Д.Дефо 1661 – заснована Ко¬ро¬лів¬ська Академія танцю у Франції 1660 – помер Ве¬ласкес (нар. 1599). 1660-1665 – Пуссен серія "Пори року" 1661 – смерть карди¬нала Мазаріні Початок само- с¬тійного правління Людовіка ХІV 1661 – прикрашення галереї Аполлона у Луврі. ( Ш. Лебрен). 1666 – у Франції заснована Академія наук 1665 – Мольєр "Дон Жуан" 1668 – народився французький ком¬позитор Ф.Куперен 1668 – Рембрандт "По¬вер¬нення блуд¬ного сина" 1669 – помер Рем¬брандт
1669 – в Парижі заснована Королів¬ська академія музики (перший постійний оперний театр) 1671 – заснована Королівська академія Архітектури у Фран¬ції 1683 – народився франц. композитор Ж. Ф. Рамо 1685 – народився Й.С.Бах 1684 – народився А.Ватто 1697 – Рісвікський мир (мир¬ний дого¬вір), який закінчив війну 1688-1697 рр. між Францією та її про¬тив¬никами, об’єд¬наними в Лігу Аугсбургську 1696 – народився Дж.Б.Тьєполо 1697 – народився У.Хогарт 1698 – 1706 – А.Шлюттер (1664-1714 ) – Кро¬лів¬¬¬ський палац у Берліні 1699 –Ф.Жирар-дон – Кінна статуя Людовіка ХІV 1699 – народився Шарден 1698 –А.Скарлатті Опери "Падіння Де¬це¬мвірів", "Щас¬ли¬вий поло¬нений"
Словник Архітектоніка – (грец. Architectonike - будівельне мистецтво) – художній вираз роботи конструкцій і матеріалу. Атланти – колони у вигляді чоловічих фігур, які підтримують архітектурні перекриття. Аттик – (грец. Atticos) – стінка, над вінчаючим споруду карнизом, часто використовувалась для барельєфу чи надпису. Балюстрада – ( франц. – balustrade) огородження балконів, сходів, часто у вигляді перил з балясинами. Боскет – (франц. Bosquet) – 1) групи декоративно підстрижених кущів чи дерев; 2) декоративні бесідки із кущів і дерев. Ґрунт – (нім. Grund ) – 1) підготовчий шар матеріалу, по якому пишуть фарбами; 2) заштриховане поле, фон в гравюрах і малюнках. Інтер’єр – (фр. – interieur – внутрішній) 1)архітектурно і художньо оформлене внутрішнє приміщення будівлі; 2) в мистецтві (на картині, гравюрі, барельєфі) – зображення будь – якого приміщення (кімнати, ряду кімнат, тощо). Капелла – (лат. – capella) – в архітектурі католицька часовня. Портал – (лат. portale від porta - двері), архіт. – багато оброблений вхід у приміщення. Цоколь – (італ. – zoccolo) – нижня частина стіни будинку чи споруди (пам’ятника) декілька потовщених, виступаючих назовні , що слугує основою.
